25с17Зверн7-16+скаргаКУпАП_Лях

Щербата Анастасія Віталіївна

Доброго дня!
Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
NB! Офіційно повідомляю, що цей письмовий електронний лист підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме власноручних підписів у вигляді мого власного та моєї матері прізвищ та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «А.В. Щербата» та, відповідно: «Н.М. Щербата». Для особливо обдарованих: власне підпису передує підказка у вигляді слова «Підпис» з наступною двокрапкою. Щоб зрозуміти, що це означає, прошу залучити до прочитання цього листа письменних працівників секретаріату, які ходили в школу і вчили правила української пунктуації.
P.S. Роз'яснюю, що при підписуванні цієї скарги я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Форма та спосіб мого електронного підпису під цією скаргою вільно обрані мною серед запроваджених в реальне життя можливостей, наданих сучасними науковими досягненнями в галузі електроніки, в межах доступних опцій комп’ютерної техніки.
Цей лист є запитом на доступ до публічної інформації.
Цей лист є заявою на отримання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини.
Цей лист є запитом на доступ до моїх персональних даних та їх захист.
Цей лист є зверненням за захистом моїх порушених прав людини шляхом квазі-судової процедури в порядку закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян».
У цьому листі я об’єднала вимоги, право на які передбачене законами України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а саме: а) ЗАПИТ в порядку закону України «Про доступ до публічної інформації»; б) ЗАЯВУ, в порядку закону України «Про інформацію» в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; в) СКАРГУ, в порядку квазі-судової процедури, передбаченої законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; г) ЗАПИТ в порядку закону України «Про захист персональних даних».
При об’єднанні кількох звернень в одному листі я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України ні прямо, ні опосередковано не заборонене об’єднання в одному документі кількох таких вимог, я скористалася своїм конституційним правом, і подаю їх в одному листі.
І. Резюме: Лях Дмитро Олексійович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, відмовив мені в доступі до публічної інформації, в тому числі інформації про мене, мотивуючи тим, що надання запитаної мною інформації врегульоване не законом України «Про доступ до публічної інформації», а іншим законом України – «Про захист персональних даних»; відтак, з позиції Ляха Д.О., закон України «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на відносини щодо отримання особою інформації про себе, а тому запитана мною інформація про себе не може надаватися на запит про доступ до публічної інформації.
Лях Д.О., представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, відмовив мені в доступі до публічної інформації та не надав мені і продовжує не надавати в даний час доступу до публічної інформації у вигляді ненадання мені запитаної публічної інформації, включаючи публічної інформації про себе, та відмови в наданні мені публічної інформації, включаючи публічної інформації про себе, – наявні порушення ст.ст.20, 24 закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.212-3 КУпАП.
ІІ. Факти
1. 04.11.16 о 12-52 я звернулась до Уповноваженого з електронним письмовим листом «Звернення №7-16» і просила, серед іншого, звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам; відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням просила надати мені на домашню адресу.
1.1. Далі наводиться повний текст «Зверненням №7-16» (цитата):
«Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
м. Київ, 01008, вул. Інститутська, 21/8, [email address], 0800-50-17-20

Щербата Анастасія Віталіївна, дитина-інвалід
21037, м. Вінниця, ххххххххххххххх
З В Е Р Н Е Н Н Я №7-16
1. Я є дитиною з інвалідністю. Рішенням Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради б/н від 26.06.14 мені як дитині-інваліду призначена соціальна допомога в розмірі 664.30 грн./міс. Станом на сьогодні цей розмір складає 791.00 грн./міс. Вказана соціальна допомога є основною і єдиною бюджетною виплатою, призначеною та виплачуваною мені владою як кінцевому бенефіціарію.
2. Наявний раніше доступ до пенсійного забезпечення по інвалідності мені, як і усім іншим дітям-інвалідам України, скасований законом.
3. Відповідно до Конституції України,
3.1. ст.46: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.., та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
3.2. ст.48: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло».
4. Відповідно до ст.28 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006, ратифікованої законом України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї» від 16.12.2009 № 1767-VI, «Достатній життєвий рівень та соціальний захист
1. Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на безперервне поліпшення умов життя й вживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права без дискримінації за ознакою інвалідності.
2. Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на соціальний захист і на користування цим правом без дискримінації за ознакою інвалідності й вживають належних заходів для забезпечення… реалізації цього права, зокрема заходів:
b) із забезпечення особам з інвалідністю, зокрема.., дівчатам… з інвалідністю, доступу до програм соціального захисту й програм скорочення масштабів бідності;
c) із забезпечення особам з інвалідністю та їхнім сім'ям, що живуть в умовах бідності, доступу до допомоги з боку держави з метою покриття витрат, пов'язаних з інвалідністю, зокрема… фінансової допомоги…;
e) із забезпечення особам з інвалідністю доступу до пенсійних допомоги та програм».
5. Відповідно до закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 №2109-III:
5.1. Преамбула: «Цей Закон відповідно до Конституції України гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
5.2. ст.2: «Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
6. За стандартами ООН абсолютна світова межа злиднів (крайня межа виживання) визначена Світовим Банком за купівельною спроможністю паритетних цін в США в 2011 році (2011 PPP), і складає 1.90$США /день. Це означає, що в світі неможливо на нижчу суму купити мінімально необхідного харчування. Це означає, що менший рівень доходів є загрозою для життя людини.
7. Ратифікувавши Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити життєві потреби людей з інвалідністю. Це означає, що основним джерелом існування інваліда є його державне забезпечення як інваліда; усі інші реальні чи потенційні доходи інваліда носять субсидіарний характер і не впливають на рівень гарантованого державою забезпечення інваліда.
8. Встановлені законами України віртуальні грошові розміри прожиткового мінімуму (в гривні) для дітей віком від 6 до 18 років є такими: 1286 грн. – в 2014 році (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"); 1286 грн. – з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року(ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"); 1455 грн. – з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"); 1455 грн. – з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"); 1531 грн. – з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року(ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"); 1689 грн. – з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").
9. Виходячи з припису ст.46.2 Конституції України «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом», держава зобов’язана надати особі з інвалідністю щомісячне утримання, не нижче від встановленого законом прожиткового мінімуму.
10. Однак, і встановлений законом, і офіційно призначений мені як дитині-інваліду, і фактично виплачуваний мені розмір державної соціальної допомоги, яка є основним джерелом мого існування, не досягають жодного з трьох встановлених законом (рівнів) прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, якою є і я, і складає лише 46,8% встановленого законом абсолютного (найнижчого) рівня прожиткового мінімуму (1 689 грн.).
10.1. Також, реально виплачуваний мені розмір державної соціальної допомоги, яка є основним джерелом мого існування, за весь час виплати складав менше 1,90$США, що є загрозливим для мого життя.
11. Така ситуація є системною та систематичною в Україні, оскільки встановлена на рівні закону, і усі діти-інваліди, яким призначена державна соціальна допомога як дітям-інвалідам, отримують саме такий розмір допомоги.
12. Така ситуація є подвійною прямою дискримінацією в праві на життя та в доступі до власності у вигляді основного доходу за ознакою інвалідності та дитячого віку, оскільки вказана соціальна допомога виплачується при наявності інвалідності у дитини.
13. Водночас, олігархат та топ-менеджмент держави системно та систематично грабує український народ через чисельні корупційні схеми та офіційні захмарні бюджетні зарплати, що є злочином проти українського народу та непропорційним офіційним розподілом суспільних благ. Доказом тому є електронне декларування доходів чиновників та чисельні нормативні акти і фактичні документи стосовно оплати їх праці.
14. Виходячи з викладеного, звертаюсь до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з цим зверненням про звернення до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам.
15. Відповідно до ст.20 закону України «Про звернення громадян», прошу розглянути моє звернення у скорочений 10-денний строк, оскільки питання стосується сотень тисяч українських сімей, а тому містить важливий суспільний інтерес, і щоденне зволікання з поновлення моїх порушених прав, викладених в цьому зверненні, є загрозливим для мого життя.
15.1. Відповідно до ст.20 закону України «Про звернення громадян», прошу розглянути моє звернення як дитини-інваліда – особи, яка має пільги за законодавством, у першочерговому порядку.
16. Відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням прошу надати мені на домашню адресу.
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, крім домашньої адреси, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Додатки (в копіях): свідоцтво про народження, рішення про призначення соціальної допомоги, довідка про виплачену допомогу. Інші потрібні наявні документи будуть надані на першу ж вимогу.
04.11.16

А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. мати Щербата Н.М. (ст.154.2 СК України) »
(Кінець цитати).
2. 11.11.16 о 12-55 я звернулася до Уповноваженого з електронним письмовим листом «Доповнення до звернення №7-16» і просила, серед іншого, звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, а також подати матеріали з перевірки цього звернення, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб; відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням просила надати мені на домашню адресу.
2.1. Далі наводиться повний текст «Доповнення до зверненням №7-16» (цитата):
«Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
м. Київ, 01008, вул. Інститутська, 21/8, [email address], 0800-50-17-20

Щербата Анастасія Віталіївна, дитина-інвалід
21037, м. Вінниця, ххххххххххххххххххх
про звернення з поданням до
Конституційного суду України
Д О П О В Н Е Н Н Я
до З В Е Р Н Е Н Н Я №7-16
04.11.16 я подала звернення №7-16. Цією заявою, яка є невід’ємною частиною вказаного звернення, я доповнюю його додатковими аргументами, а саме.
1. Державна соціальна політика України спрямована на штучне створення видимості дотримання конституційних вимог щодо мінімального розміру соціальних виплат при виплаті соціальної допомоги дітям-інвалідам. Зокрема,
1.1. В усіх 100% особистих зверненнях щодо розміру призначеної та виплачуваної допомоги органи соцзахисту НІКОЛИ не надають інформацію щодо власне соціальної допомоги; ЗАВЖДИ додатково надається незапитувана інформація ще й щодо надбавки на догляд за дитиною-інвалідом, начебто як складовою соціальної допомоги дітям-інвалідам.
1.2. На усіх сайтах усіх органів соцзахисту усіх рівнів інформація щодо розміру фактично виплачуваної соціальної допомоги дітям-інвалідам ЗАВЖДИ надається ЛИШЕ з надбавкою на догляд дитині-інваліду, наприклад, http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk..., http://khm.gov.ua/index.php?option=com_c..., http://voladm.gov.ua/rozmir-derzhavno%D1..., http://volodymyrrada.gov.ua/sobez.htm. Ніде в онлайн просторі України ви не знайдете розміру фактично виплачуваної власне соціальної допомоги дітям-інвалідам.
2. Однак, такий підхід суперечить і закону, і логіці, оскільки:
2.1. Жодним законом України не передбачено, що надбавка на догляд, встановлена ст.3 закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», є надбавкою ДО соціальної допомоги дітям-інвалідам, а відтак, і складовою частиною вказаної допомоги; надбавка на догляд, за законом, є самостійною соціальною виплатою.
2.2. Надбавка на догляд є цільовою виплатою, бенефіціарієм якої є один з батьків дитини-інваліда, але не сама дитина-інвалід.
2.3. Ст.46 Конституції України передбачає, що «види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
2.3.1. Однак, в поняття прожиткового мінімуму, передбаченого ст.1 закону України «Про прожитковий мінімум», а саме: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості», за визначенням не включені жодні надбавки, в тому числі і надбавки на догляд; адже поняття прожиткового мінімуму застосовне до будь-якої, зазвичай, середньої людини, яка не потребує догляду. Догляд є додатковим антидискримінаційним засобом розумного пристосування для людей з особливими потребами, включаючи і дітей-інвалідів, і не є і не може бути предметом регулювання прожиткового мінімуму та його складовою.
2.3.2. Так само, і в переліку набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг (далі – Перелік) затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», відсутня така послуга, як догляд.
2.4. Це означає, що при оцінці розміру соціальної допомоги дитині-інваліду на предмет його відповідності ст.46 Конституції України він (розмір) не може сумуватися з розміром надбавки на догляд, виплачуваної одному з батьків цієї дитини-інваліда. Це означає, що соціальна допомога дитині-інваліду виплачується владою в розмірі, на сьогодні, 791.00 грн./міс., а не 1556.50. В той же час, наприклад, Уповноваженому з прав людини влада призначила бюджетну зарплату на місяць в розмірі, який виплачуються дитині-інваліду за період понад 40 місяців, тобто, за майже 3,5 роки, а голові НАЗК – за період понад 170 місяців, тобто, за майже 15 років.
3. Виходячи з наведеного аналізу, очевидно, що влада України, призначаючи та виплачуючи усім дітям-інвалідам державну соціальну-допомогу в розмірі, що не перевищує 5-10% їх мінімальних фізіологічних потреб, усвідомлено і навмисно проводить цілеспрямовану політику знищення частини українського народу – усіх дітей-інвалідів України. При цьому влада України ще й намагається приховати свою злочинну діяльність, штучно збільшуючи розмір виплат дітям-інвалідам додаванням до них сум надбавки на догляд.
4. Я прошу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам.
5. Я прошу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини подати матеріали з перевірки цього звернення, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб.
6. Відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням прошу надати мені на домашню адресу.
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, крім домашньої адреси, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
11.11.16

А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. мати Щербата Н.М. (ст.154.2 СК України)
(Кінець цитати).
3. Наскільки мені відомо, питання, з якими я звернулася до Уповноваженого, знаходяться в його виключній компетенції, і, за законом, не можуть делегуватися чи в будь-який інший спосіб передаватися для вирішення будь-яким іншим органам чи посадовим особам.
3.1. Станом на сьогодні жодної відповіді Уповноваженого ні на «Звернення №7-16», ні на «Доповнення до звернення №7-16» я не отримала.
3.2. На відповідних інтернет-порталах та в іншому публічному доступі відсутня інформація про звернення Уповноваженого до Конституційного Суду України з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам. Цей факт дає обґрунтовані підстави вважати, що Уповноважений не виконала свої повноваження стосовно мого звернення, не зверталась до Конституційного Суду України з відповідним поданням, чим порушила конституційні та конвенційні права сотень тисяч дітей-інвалідів в Україні. Схоже на те, що саме з метою приховання такої очевидної протиправної бездіяльності протягом майже року від Уповноваженого ні слуху, ні духу на звернення.
4. З цієї причини 24.06.17 через сайт Доступ до правди я подала до Уповноваженого електронний письмовий запит на доступ до публічної інформації «374дп17Щодо_зверн7-16». Запит оформлений у повній відповідності до приписів ст.19.5 закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме у ньому: 1) вказане моє ім'я як запитувача; 2) вказана моя адреса електронної пошти; 3) вказаний загальний опис інформації, щодо якої зроблено запит; 4) вказаний підпис – запит підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме мого власного імені та прізвища такого вигляду: «Анастасія Щербата»; 5) вказана дату запиту.
4.1. Цим запитом я просила надати (далі – цитата):
1. «Чи надсилалось мені Уповноваженим електронне повідомлення на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 11.11.16 як вхідного електронного документу? Так чи ні?
1.1. Якщо ТАК (надсилалось), прошу повідомити та надати:
1.1.1. його реєстраційний номер та дату;
1.1.2. належну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) електронного повідомлення Уповноваженого на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 11.11.16 як вхідного електронного документу;
1.1.3. докази факту та дати надсилання такого електронного повідомлення.
1.2. Якщо НІ (не надсилалось), прошу повідомити та надати:
1.2.1. причини такого неповідомлення;
1.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
1.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
1.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
1.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
1.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
2. Витяг з книги (реєстру тощо) Уповноваженого реєстрації електронних повідомлень про отримання/відхилення вхідного електронного документа від 11.11.16.
3. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого листа від 04.11.16.
4. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого листа від 11.11.16.
5. Витяги з книги (реєстру тощо) Уповноваженого реєстрації звернень громадян за 04.11.16 та 11.11.16.
6. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) мого листа від 04.11.16 з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим.
7. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) мого листа від 11.11.16 з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим.
8. Чи розглядав та вирішував Уповноважений мої звернення, викладені в листі від 04.11.16? Так чи ні?
8.1. Якщо ТАК (розглядав та вирішував), чим це підтверджується? Прошу надати документальні підтвердження факту та часу розгляду та вирішення п. Лутковською В.В. мого листа від 04.11.16.
8.2. Якщо ТАК (розглядав та вирішував), яке рішення ухвалила п. Лутковська В.В. щодо мого листа від 04.11.16? Прошу повідомити мені реєстраційний номер рішення, ухваленого п. Лутковською В.В. щодо мого листа від 04.11.16, та дату його реєстрації. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію) оригіналу рішення, ухваленого п. Лутковською В.В. щодо мого листа від 04.11.16.
8.3. Якщо НІ (не розглядав та не вирішував), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
9. Чи розглядав та вирішував Уповноважений мої звернення, викладені в листі від 11.11.16? Так чи ні?
9.1. Якщо ТАК (розглядав та вирішував), чим це підтверджується? Прошу надати документальні підтвердження факту та часу розгляду та вирішення п. Лутковською В.В. мого листа від 11.11.16.
9.2. Якщо ТАК (розглядав та вирішував), яке рішення ухвалила п. Лутковська В.В. щодо мого листа від 11.11.16? Прошу повідомити мені реєстраційний номер рішення, ухваленого п. Лутковською В.В. щодо мого листа від 11.11.16, та дату його реєстрації. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію) оригіналу рішення, ухваленого п. Лутковською В.В. щодо мого листа від 11.11.16.
9.3. Якщо НІ (не розглядав та не вирішував), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
10. Чи звертався Уповноважений до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, як я просила про те в листі від 04.11.16? Так чи ні?
10.1. Якщо ТАК (звертався), прошу повідомити мені вихідний реєстраційний номер такого звернення та дату його вихідної реєстрації, а також надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію) оригіналу звернення п. Лутковської В.В., відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, як я просила про те в листі від 04.11.16.
10.2. Якщо НІ (не звертався), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
11. Чи звертався Уповноважений до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, як я просила про те в листі від 11.11.16? Так чи ні?
11.1. Якщо ТАК (звертався), прошу повідомити мені вихідний реєстраційний номер такого звернення та дату його вихідної реєстрації, а також надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію) оригіналу звернення п. Лутковської В.В., відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, як я просила про те в листі від 11.11.16.
11.2. Якщо НІ (не звертався), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
12. Чи подавав Уповноважений матеріали з перевірки звернення від 11.11.16, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб, як я просила про те в листі від 11.11.16? Так чи ні?
12.1. Якщо ТАК (подавав), прошу повідомити мені вихідний реєстраційний номер такого подання та дату його вихідної реєстрації, а також надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію) оригіналу подання п. Лутковської В.В. матеріалів з перевірки звернення від 11.11.16, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб, як я просила про те в листі від 11.11.16.
12.2. Якщо НІ (не подавав), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
13. Чи надсилав Уповноважений мені відповідь на мою ЗАЯВУ про надання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини, подану в складі листа від 04.11.16? Так чи ні?
13.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
13.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора відповіді на заяву.
13.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання відповіді п. Лутковської В.В. на заяву.
13.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) відповіді п. Лутковської В.В. на заяву, з усіма додатками до неї.
13.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
13.2.1. причини такого ненадсилання,
13.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
13.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
13.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
13.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
13.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
14. Чи надсилав Уповноважений мені, ІНФОРМАЦІЮ, НЕОБХІДНУ МЕНІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЇХ ПРАВ ЛЮДИНИ, запитану ЗАЯВОЮ, поданою в складі листа від 04.11.16? Так чи ні?
14.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
14.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора листа з наданою інформацією.
14.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання листа п. Лутковської В.В. з наданою інформацією.
14.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) листа п. Лутковської В.В. з наданою інформацією, з усіма додатками до нього.
14.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
14.2.1. причини такого ненадсилання,
14.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
14.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
14.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
14.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
14.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
15. Чи надсилав Уповноважений мені відповідь на мою ЗАЯВУ про надання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини, подану в складі листа від 11.11.16? Так чи ні?
15.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
15.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора відповіді на заяву.
15.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання відповіді п. Лутковської В.В. на заяву.
15.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) відповіді п. Лутковської В.В. на заяву, з усіма додатками до неї.
15.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
15.2.1. причини такого ненадсилання,
15.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
15.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
15.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
15.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
15.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
16. Чи надсилав Уповноважений мені, ІНФОРМАЦІЮ, НЕОБХІДНУ МЕНІ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЇХ ПРАВ ЛЮДИНИ, запитану ЗАЯВОЮ, поданою в складі листа від 11.11.16? Так чи ні?
16.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
16.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора листа з наданою інформацією.
16.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання листа п. Лутковської В.В. з наданою інформацією.
16.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) листа п. Лутковської В.В. з наданою інформацією, з усіма додатками до нього.
16.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
16.2.1. причини такого ненадсилання,
16.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
16.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
16.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
16.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
16.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
17. Чи надсилав Уповноважений мені відповідь на мою СКАРГУ, подану в складі листа від 04.11.16? Так чи ні?
17.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
17.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора відповіді на скаргу.
17.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання відповіді п. Лутковської В.В. на скаргу.
17.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) відповіді п. Лутковської В.В. на скаргу, з усіма додатками до неї..
17.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
17.2.1. причини такого ненадсилання,
17.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
17.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
17.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
17.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
17.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
18. Чи надсилав Уповноважений мені МАТЕРІАЛИ З ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ РЕЛЕВАНТНІ МАТЕРІАЛИ, запитані мною СКАРГОЮ, поданою в складі листа від 04.11.16? Так чи ні?
18.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
18.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора листа з наданими матеріалами.
18.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання листа п. Лутковської В.В. з наданими матеріалами.
18.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) листа п. Лутковської В.В. з наданими матеріалами, з усіма додатками до нього.
18.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
18.2.1. причини такого ненадсилання,
18.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
18.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
18.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
18.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
18.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
19. Чи надсилав Уповноважений мені відповідь на мою СКАРГУ, подану в складі листа від 11.11.16? Так чи ні?
19.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
19.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора відповіді на скаргу.
19.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання відповіді п. Лутковської В.В. на скаргу.
19.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) відповіді п. Лутковської В.В. на скаргу, з усіма додатками до неї..
19.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
19.2.1. причини такого ненадсилання,
19.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
19.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
19.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
19.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
19.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
20. Чи надсилав Уповноважений мені МАТЕРІАЛИ З ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ РЕЛЕВАНТНІ МАТЕРІАЛИ, запитані мною СКАРГОЮ, поданою в складі листа від 11.11.16? Так чи ні?
20.1. Якщо ТАК (надсилав), прошу повідомити та надати:
20.1.1. Вихідний реєстраційний номер та дату вихідної реєстрації, а також автора листа з наданими матеріалами.
20.1.2. Докази факту, способу та дати надсилання листа п. Лутковської В.В. з наданими матеріалами.
20.1.3. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) листа п. Лутковської В.В. з наданими матеріалами, з усіма додатками до нього.
20.2. Якщо НІ (не надсилав), прошу повідомити та надати
20.2.1. причини такого ненадсилання,
20.2.2. перелік усіх посадових осіб Уповноваженого (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за таке ненадсилання;
20.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками;
20.2.4. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних документів про освіту таких посадових осіб;
20.2.5. суми нарахованих та виплачених Уповноваженим протягом 2016-2017 років з фонду заробітної плати усіх виплат таким посадовим особам, в розрізі років та місяців;
20.2.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання таких відповідальних посадових осіб. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
21. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації Уповноваженим цього мого листа.
22. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) цього мого листа з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим».
(Кінець цитати).
5. Листом від 29.06.17 на моє ім’я, підписаним Ляхом Д.О., представником Уповноваженого, мені повідомлено, серед іншого, таке (далі – цитата):
«У відповідь на Ваш інформаційний запит від 24.06.2017р. повідомляємо наступне.
З Вашого запиту вбачається, що Ви бажаєте отримати інформацію та копії документів стосовно “Звернення №7-16” від 4.11.2016 р. та “Доповнення до звернення №7-16” від 11.11.2016 р., поданих до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відтак, запитувана Вами інформація стосується Вас особисто.
Відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, є її персональними даними.
Порядок надання такої інформації особі, якої вона стосується, регулюється Законом України “Про захист персональних даних”.
Статтею 8 Закону України “Про захист персональних даних” визначено права суб’єкта персональних даних, одним з яких є право не доступ до своїх персональних даних. Частиною шостою статті 16 зазначеного Закону також визначено, що суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб’єкта відносин, пов’язаних з персональними даними, за умови надання інформації щодо прізвища, ім’я та по батькові, місця проживання (місця перебування) і реквізитів документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит.
Оскільки запитувана інформація стосується Вашої особи, вона повинна надаватись з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
На жаль, Ваш запит не відповідає вимогам Закону України “Про захист персональних даних”, а саме не містить повну інформацію про Вас (прізвища, ім'я та по батькові), місце Вашого проживання (місце перебування) та реквізитів документа, що посвідчує Вашу особу.
З огляду на вищевказане, правові підстави для надання запитуваної Вами інформації та копій документів наразі відсутні.
У разі незгоди з даним рішенням Ви можете оскаржити його до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Інформуємо також, що зазначений запит на інформацію зареєстровано 26.06.2017р. за №002422.17/31. Сканована копія запиту додається».
(Кінець цитати).
5.1. До відповіді додане ніяк не засвідчене фото мого запиту «374дп17Щодо_зверн7-16», хоча я не запитувала фото запиту. Запитана мною належно засвідчена, відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492 ), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України, факсимільна копія мого запиту «374дп17Щодо_зверн7-16», не надана мені до сьогодні.
5.2. Запит «374дп17Щодо_зверн7-16» та вся переписка за ним, включаючи лист-відповідь, оприлюднені на сайті «Доступ до правди» за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/374....
6. У відповіді, в порушення ст.4.3) закону України «Про доступ до публічної інформації», не надано мотивовану підставу відмови, а саме,
6.1. не наведено правової підстави відмови в наданні запитаної публічної інформації, а саме – конкретного припису закону України «Про доступ до публічної інформації» (статті, пункту тощо). Це означає, що ВІДМОВА вчинена без посилання на джерело права, тобто, є ГОЛОСЛІВНОЮ, а тому СВАВІЛЬНОЮ.
6.2. не наведено правової підстави (конкретного припису права), який зобов’язує розпорядника застосовувати до запитів на публічну інформацію приписи закону України “Про захист персональних даних” замість приписів закону України «Про доступ до публічної інформації». Це означає, що застосування приписів закону України “Про захист персональних даних” до запитів на публічну інформацію вчинене без посилання на джерело права, тобто, є ГОЛОСЛІВНИМ, а тому СВАВІЛЬНИМ.
7. З цієї причини я змушена була 09.08.17 о 9-31 звернутись до Уповноваженого з додатковим запитом «374дп17ДОДАТК_Щодо_зверн7-16» такого, зокрема, змісту (далі – цитата):
«…Наведені твердження Представника Уповноваженого Д.О. Лях демонструють його правову позицію, яка полягає в тому, що приписи закону України «Про доступ до публічної інформації» не поширюються на відносини щодо запитів осіб на публічну інформацію про себе, а персональні дані як інформація про особу не підпадають під ознаки публічної інформації і не є публічною інформацією як такою, а є лише персональними даними. При розгляді та вирішенні мого запиту на доступ до публічної інформації про мене Представник Уповноваженого Д.О. Лях керувався не приписами закону України «Про доступ до публічної інформації», а ЗАСТОСУВАВ ЛИШЕ приписи закону України “Про захист персональних даних”, на підставі яких і відмовив мені в доступі до запитаної мною публічної інформації, визначеної як «інформація про особу» в законі України «Про доступ до публічної інформації». Жодних ПРАВОВИХ МОТИВІВ такої відмови, з посиланням на норми права, не наведено.
Жодних пояснень чи мотивування позиції, чому саме не застосований закон, обраний запитувачем як спосіб реалізації свого конституційного права, а застосований довільно обраний інший закон, і який між ними існує зв’язок, в листі не наведено. Намагаючись зрозуміти логіку та правові джерела позиції Представника Уповноваженого Д.О. Лях, я апелювала до ст.19.2 Конституції України, яка встановила: «Органи державної влади.., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Виходячи з приписів цієї статті Конституції, логічно припустити, що вимога до розпорядника ЗАСТОСУВАТИ, при розгляді запитів на доступ до публічної інформації про особу, норми закону “Про захист персональних даних”, мала би бути встановлена або самою Конституцією України, або якимось законом України; в іншому випадку позиція Представника Уповноваженого Д.О. Лях була б протиправною і потягнула б встановлену законом відповідальність, включаючи адміністративну і кримінальну.
Аналіз приписів Конституції України виявив окремі релевантні норми, а саме:
- ст.32.3: «Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею»;
- 34.2, 34.3: «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».
Як бачимо, Конституція України обмежила право вільного отримання інформації лише а) законом та одночасно лише б) в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; а щодо відомостей про себе – якщо вони в) не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Інших обмежень не існує. Жодної імперативної норми, яка б приписувала ЗАСТОСУВАННЯ, зокрема, органом державної влади того чи іншого конкретного закону при вирішенні питання надання доступу особі до інформації про неї, Конституція України не містить.
Наступним кроком я звернулась до двох законів України – «Про доступ до публічної інформації» та “Про захист персональних даних”, застосованих Представником Уповноваженого Д.О. Лях в листі на моє ім’я від 29.06.17. Уважне прочитання тексту цих законів, а також вивчення та аналіз їх змісту, на жаль, не надали відповіді на запитання, якими ж саме приписами цих законів міг керуватися Представник Уповноваженого Д.О. Лях, ЗАСТОСОВУЮЧИ приписи закону України “Про захист персональних даних” при вирішенні питання про надання особі доступу до інформації про неї, врегульованого законом України «Про доступ до публічної інформації»: жодний з цих законів не містить вказівки ЗАСТОСУВАТИ приписи закону України “Про захист персональних даних” до запитів осіб на публічну інформацію про себе.
Оскільки мої гадання на кофейній гущі і тикання пальцем в небо не привели до бажаного результату, я змушена звернутись до Уповноваженого та його Представника Д.О. Лях з цим запитом.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.32.3, 34.2, 34.3 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
…3. Які конкретні приписи права – які конкретні статті, пункти тощо яких конкретних законів, що зобов’язують розпорядника публічної інформації керуватися вимогами закону України “Про захист персональних даних” при вирішенні питання про надання особі доступу до публічної інформації про неї, ЗАСТОСУВАВ Представник Уповноваженого Д.О. Лях при підготовці проекту листа від 29.06.17 на моє ім’я та при створенні власне листа від 29.06.17 на моє ім’я, відмовляючи цим листом мені в доступі до публічної інформації про мене, і мотивуючи таку відмову приписами закону України “Про захист персональних даних”?».
(Кінець цитати).
7.1. Жодної відповіді від Уповноваженого та від Представника Уповноваженого Д.О. Лях станом на сьогодні я не отримала.
7.2. Натомість, листом від 16.08.17 за підписом Керівника секретаріату Уповноваженого Б. В. Крикливенко у відповідь мені повідомлено, серед іншого, таке (далі – цитата):
«…Разом з тим в контексті вимог Вашого запиту повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь- яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.
Аналіз вищезазначеного свідчить про те, що вся інформація, яка відображена та задокументована будь-якими засобами на будь-яких носіях та якою володіє суб’єкт владних повноважень, є публічною.
У разі, якщо інформація за запитом підлягає створенню, відповідний запит підлягає розгляду в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік розпорядників публічної інформації, на яких поширюються норми Закону. При цьому, кожний визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації є розпорядником лише щодо певного виду інформації.
У випадку, якщо запитувана інформація стосується безпосередньо особи запитувача, то така інформація є персональними даними цієї особи (у даному випадку - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована). Питання обробки персональних даних і, зокрема, їх поширення регулюються Законом України «Про захист персональних даних» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 8 Закону суб’єкт персональних даних має право, крім випадків, передбачених законом, отримати відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також зміст таких персональних даних не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту.
Відповідно до частини шостої статті 16 Закону суб’єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб’єкта відносин, пов’язаних з персональними даними, за умови надання інформації про прізвище, ім’я та по-батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит.
Звертаємо Вашу увагу на те, що в юриспруденції застосовується один із загальних принципів права стосовно того, що у випадку конкуренції загального правила (норми) та спеціального пріоритет в тлумаченні та застосуванні має надаватися спеціальним правилам (нормам) (Lex specialis derogat generali (лат.).
У такому випадку, Закон в частині доступу особи до інформації про себе є спеціальною нормою по відношенню до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відтак, порядок доступу і строки розгляду запиту щодо доступу особи до інформації про себе мають регулюватися нормами Закону України «Про захист персональних даних».
Отже, Ваш запит від 24.06.2017 розглянуто відповідно до чинного законодавства».
(Кінець цитати).
Власне, наведеним листом мене засипано спамом, але запитана і очікувана інформація так і не надана. Але зате п. Б.В. Крикливенко козирнув знанням латини (може, для підтвердження факту використання в роботі «іноземної» мови, а відтак, і правомірності отримання відповідної надбавки до зарплати 😊?). Краще б він подружився з логікою: тоді б він зрозумів хибність власної тези (щодо застосовності закону України «Про захист персональних даних» до запитів на публічну інформацію) і йому стало б соромно за нікчемність власних пустопорожніх аргументів на її (тези) доказ.
7.3. Запит та вся переписка за ним, включаючи відповідь п. Б.В. Крикливенко, оприлюднені на сайті «Доступ до правди» за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/374....
ІІІ. Аргументи
Я вважаю, що при відмові мені та ненаданні до сьогодні інформації про мене як публічної п. Д.О. Лях припустився порушень цілої низки правових приписів, а саме:
8. П. Д.О. Лях надав мені незапитувану інформацію (спам), стверджуючи, що надає запитану; запитана ж інформація не надана до сьогодні. П. Д.О. Лях протиправно обмежив мій доступ до належно засвідченої копії документу. Порушені ст.23.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», 212-3.2, 4 (8) КУпАП.
8.1. Єдина надана п. Д.О. Ляхом на 116 запитань мого запиту «374дп17Щодо_зверн7-16» інформація – це відповідь на запитання-запит №21. Також, у відповіді повідомляється: «Сканована копія запиту додається», та скан запиту, без засвідчення його відповідності оригіналу, дійсно надісланий в додатку до відповіді.
8.2. Однак, я не запитувала «скановану копію запиту»; я просила надати (далі – цитата з мого запиту «374дп17Щодо_зверн7-16»): «22. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) цього мого листа з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим» (кінець цитати).
8.3. Водночас, відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492 ), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України,
«Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що державні і громадські підприємства, установи й організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять від цих підприємств, установ і організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них. Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.
У такому ж порядку підприємства, установи й організації можуть видавати копії наявних у них документів, що виходять від інших підприємств, установ і організацій, від яких одержати безпосередньо копії цих документів важко або неможливо. У випадках, коли документи були виконані на бланках, при виготовленні копій відтворюються реквізити бланків.
Підприємства, установи й організації висилають також копії наявних у них документів на запити інших підприємств, установ і організацій, якщо копії таких документів необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:
-зі слів "Згідно з оригіналом",
-назви посади,
-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,
-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Приклад:
Згідно з оригіналом
Юрисконсульт Підпис Ініціали, прізвище
20.03.2014
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов’язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Подібне роз’яснення надавало Міністерство юстиції України на своєму офіційному веб-порталі (http://www.minjust.gov.ua/15101) та використовує судова практика.
8.4. Також, відповідно до ст.7.2 закону України «Про інформацію», «Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
8.4.1. Закони України «Про інформацію» від 02.10.1992 (далі – закон «Про інформацію») та «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 (далі – закон «Про публічну») співвідносяться між собою як два закони в галузі цивільного права (ст.200.1 ЦК України), що регулюють стосунки в галузі інформації як ціле (родовий закон) (підстава: ст.200.3 ЦК України, преамбула закону «Про інформацію») та його частина (видовий закон) (підстава: ст.1.1 закону «Про публічну»). Водночас, вони співвідносяться між собою як загальний та спеціальний закони (підстава: п.2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про публічну»).
8.4.1.1. Це означає, по-перше, що в правовідносинах щодо доступу до публічної інформації застосовуються також приписи родового (загального) закону «Про інформацію»; по-друге, приписи родового (загального) закону «Про інформацію» в правовідносинах щодо доступу до публічної інформації застосовуються лише тоді, коли в видовому (спеціальному) законі «Про публічну» ці ж правовідносини не врегульовані інакше.
8.4.2. В моєму випадку імперативна норма родового (загального) закону «Про інформацію» про заборону усім «обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації» беззастережно застосовується в моїх стосунках щодо доступу до інформації з будь-ким, включаючи розпорядників публічної інформації, оскільки жодним іншим законом України, включно видовим (спеціальним) законом «Про публічну», інше не передбачене.
8.4.2.1. Це означає, що п. Д.О. Лях ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ був не обмежувати мене в виборі форми інформації, і надати мені її в тій формі, в якій я просила – а саме НАЛЕЖНО ЗАСВІДЧЕНОЇ ФАКСИМІЛЬНОЇ КОПІЇ (ФОТОКОПІЇ З ОРИГІНАЛУ) мого запиту (засвідченої відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ та п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55)
8.4.3. Однак, п. Д.О. Лях не надав мені до сьогодні запитаної мною інформації у формі НАЛЕЖНО ЗАСВІДЧЕНОЇ ФАКСИМІЛЬНОЇ КОПІЇ (ФОТОКОПІЇ З ОРИГІНАЛУ) мого запиту, що і склало кілька порушень українського національного та міжнародного права – цивільно-правове, трудове та адміністративно-правове.
9. П. Д.О. Лях не надав ні відповіді, ні запитаної публічної інформації на запит в частині, яка не стосувалась жодних моїх персональних даних – а це переважна більшість запитань запиту. Порушені ст.23.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», 212-3.2 КУпАП.
9.1. Запит «374дп17Щодо_зверн7-16» містив 116 окремих запитань-запитів. Понад 68 з них ніяк не стосувались моїх персональних даних, а стосувались виключно рішень та дій Уповноваженого, в т.ч. 6 – щодо його конституційних подань чи їх відсутності (№№10, 10.1, 10.2, 11, 11.1, 11.2), та персональних даних працівників секретаріату Уповноваженого, наприклад (далі – цитати із запиту «374дп17Щодо_зверн7-16»):
«2. Витяг з книги (реєстру тощо) Уповноваженого реєстрації електронних повідомлень про отримання/відхилення вхідного електронного документа від 11.11.16».
«5. Витяги з книги (реєстру тощо) Уповноваженого реєстрації звернень громадян за 04.11.16 та 11.11.16».
«10. Чи звертався Уповноважений до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, як я просила про те в листі від 04.11.16? Так чи ні?».
«13.2.3. належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) цих посадових осіб з доказами їх ознайомлення з посадовими обов’язками». (кінець цитат).
9.2. На такі запити п. Д.О. Лях не надав ні відповіді, ні запитаної публічної інформації – навіть словом не згадав про них, і ніяк не мотивував відмову в наданні цієї запитаної інформації. Це означає, що п. Д.О. Лях навмисно та усвідомлено уникнув відповіді на запитання, які, зокрема, викривають протиправну бездіяльність Уповноваженого. З цієї причини ненадання відповіді та інформації, в цій частині запиту, є протиправними.
10. Ідентифікувавши запитувачку, п. Д.О. Лях відмовив їй в наданні інформації про себе та в доступі до її персональних даних з причини відсутності ідентифікаторів, до того ж, потреба в яких відпала, – виключно з формальних підстав. Порушені ст.ст.8.2, 16.6 закону України «Про захист персональних даних», ст.188-39.4 (5) КУпАП. Порушені ст.23.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», 212-3.2 КУпАП.
10.1. Єдиною метою припису ст.16.4.1 закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 (далі – закон «Про персональні») є потреба ідентифікації запитувача як суб’єкта персональних даних та унеможливлення протиправної передачі персональних даних суб’єкта, що визначені таким суб’єктом та/чи законом конфіденційною інформацією, або обробка яких заборонена (зокрема, даних про його національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреси, дати і місця народження, про расове або етнічне походження, політичні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних) не уповноваженій на те третій особі.
10.2. У відповідь на мій запит п. Д.О. Лях пише мені (далі - цитата): «З Вашого запиту вбачається, що Ви бажаєте отримати інформацію та копії документів стосовно “Звернення №7-16” від 4.11.2016 р. та “Доповнення до звернення №7-16” від 11.11.2016 р., поданих до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відтак, запитувана Вами інформація стосується Вас особисто». Це означає, що розпорядник ВЖЕ ідентифікував мене, запитувачку запиту «374дп17Щодо_зверн7-16» та заявницю “Звернення №7-16” від 4.11.2016 р. та “Доповнення до звернення №7-16” від 11.11.2016 р., як одну і ту ж саму особу за наданими мною ідентифікаторами особи – і відсутність окремих моїх ідентифікаторів в цьому йому не завадила.
10.2.1. Однак, далі п. Д.О. Лях продовжує: «На жаль, Ваш запит не відповідає вимогам Закону України “Про захист персональних даних”, а саме не містить повну інформацію про Вас (прізвища, ім'я та по батькові), місце Вашого проживання (місце перебування) та реквізитів документа, що посвідчує Вашу особу. З огляду на вищевказане, правові підстави для надання запитуваної Вами інформації та копій документів наразі відсутні».
Почав за здравіє, а кінчив за упокой.
10.2.2. Це означає, що п. Д.О. Лях, a priori ідентифікувавши суб’єкта персональних даних, навмисно та усвідомлено використав вказаний припис закону не для тієї мети, для якої він був ухвалений – для ідентифікації особи, а для протиправної відмови в наданні запитаної інформації виключно з формальних підстав. Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що формальне слідування писаному закону – без застосування здорового глузду та принципів права прав людини – вже само по собі складає порушення прав людини. Таке безглузде і неоправдане слідування букві закону без дотримання його духу п. Д.О. Ляхом склало порушення мого конституційного та конвенційного прав – і на приватне життя, і на свободу вираження поглядів – в частині ненадання запитаної інформації. При цьому порушені ст.ст.8, 10 та ще й ст.18 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод. З цієї причини відмова в наданні інформації та її ненадання є протиправними.
11. Єдиними персональними даними, поширення яких потребує моєї згоди, наявними в моїх “Зверненні №7-16” від 4.11.2016 р., викладеному шрифтом переважно 12 кеглю на 3-х сторінках формату А4, та “Доповненні до звернення №7-16” від 11.11.2016 р., викладеному шрифтом переважно 12 кеглю на 2-х сторінках формату А4, є моя адреса. Відмова в наданні усієї іншої інформації та її ненадання, під маркою заборони поширення персональних даних, порушили і продовжують порушувати ст.23.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», 212-3.2 КУпАП.
11.1. П. Д.О. Лях маніпулює фактами, стверджуючи, що вся запитана мною інформація є моїми персональними даними, і тому відмовляє в її наданні. Однак, лише моя адреса дозволяє ідентифікувати мене персонально: без неї усі інші відомості є знеособленими.
12. П. Д.О. Лях в своєму листі послався на ст.16.6 закону України “Про захист персональних даних” з купюрами, обрізавши її зміст. Саме посилаючись на обрізаний (спотворений) ним припис закону п. Д.О. Лях протиправно відмовив мені в наданні запитаної публічної інформації та не надав її до сьогодні. Порушені ст.23.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», 212-3.2 (8) КУпАП, ст.16.6 закону України “Про захист персональних даних”, ст.188-39.4 (5) КУпАП.
12.1. (Цитата з листа п. Д.О. Ляха): «Частиною шостою статті 16 зазначеного Закону також визначено, що суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб’єкта відносин, пов’язаних з персональними даними, за умови надання інформації щодо прізвища, ім’я та по батькові, місця проживання (місця перебування) і реквізитів документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит». (кінець цитати).
Однак, п. Д.О. Лях сфальсифікував наведений ним закон шляхом обрізання його змісту (може, він не лях, а хасид 😊?). Він просто відкинув невигідне для себе закінчення ст.16.6, релевантне моєму запиту, навмисно спотворивши смисл закону на користь своєї протиправної позиції.
12.2. Насправді ст.16.6 закону «Про персональні» має такий повний текст і зміст: «6. Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом». Якраз доступ до публічної інформації, включно до інформації про особу, складовою частиною якої є персональні дані особи, і є одним із тих випадків, установлених законом, коли для доступу до власних персональних даних не застосовується умова надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої статті 16 закону «Про персональні» (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит), а застосовується установлений законом «Про публічну» перелік ідентифікаторів запитувача, передбачений ст.19.5 вказаного закону, достатній для доступу до власних персональних даних як частини інформації про особу, а саме: ім'я запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, підпис і дата за умови подання запиту в письмовій формі.
12.2.1. Саме такий запит я подала, і він мав бути задоволений навіть на підставі ст.16.6 закону «Про персональні» як бланкетної норми, яка відсилає, зокрема, до ст.19.5 закону «Про публічну». Однак, п. Д.О. Лях не надав мені запитану інформацію, чим порушив обидва закони – і «Про персональні», і «Про публічну».
13. П. Д.О. Лях помилково стверджує, що закони «Про публічну» та «Про персональні» співвідносяться між собою, як загальний та спеціальний. Насправді, все навпаки: закон «Про публічну» діє як спеціальний закон щодо більш загального закону «Про персональні».
13.1. Два видових закони роду інформаційних – «Про персональні» та «Про публічну», співвідносяться між собою як раніше по часу ухвалений більш загальний закон стосовно персональних даних взагалі (закон «Про персональні») та пізніше по часу ухвалений спеціальний закон стосовно тієї частини персональних даних, яка набула статусу публічної інформації (закон «Про публічну»). Підставою такого твердження є:
13.1.1. ст.16.1 закону «Про персональні»: «…Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ "ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Це означає, що для доступу особи до персональних даних третіх осіб, які (дані) набули статусу публічної інформації, не застосовуються ідентифікатори особи-запитувача, передбачені ст.16.4.1 закону «Про персональні»; натомість, застосовуються ідентифікатори особи-запитувача, передбачені ст.19.5 закону «Про публічну»;
13.1.2. ст.16.6 закону «Про персональні»: «Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, КРІМ ВИПАДКІВ, УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ. Це означає, зокрема, що доступ особі до будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, надається не тільки за умови надання інформації, визначеної у ст.16.4.1 закону «Про персональні»; існують виключення, встановлені законом, які передбачають надання такого доступу за іншими умовами (іншими ідентифікаторами особи-запитувача, встановленими законом); наприклад, ст.19.5 закону «Про публічну». Такі інші умови-виключення застосовуються ЗАМІСТЬ передбачених ст.16.4.1 закону «Про персональні».
13.1.3. п.2 Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про публічну»: «До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ЧАСТИНІ, ЩО НЕ СУПЕРЕЧИТЬ ЦЬОМУ ЗАКОНУ». Це означає, що до усіх персональних даних, які мають статус публічної інформації про особу, в першу чергу застосовується закон «Про публічну», тобто, він діє, як спеціальний, і лише в другу чергу, і в частині, яка не суперечить закону «Про публічну», застосовуються приписи загального закону «Про персональні». В нашому випадку перелік ідентифікаторів особи-запитувача, передбачений ст.16.4.1 закону «Про персональні», суперечить переліку ідентифікаторів особи-запитувача, передбаченому ст.19.5 закону «Про публічну», а тому він не застосовується, а застосовується звужений перелік, передбачений ст.19.5 закону «Про публічну».
Такий стан речей є абсолютно логічним з огляду на принципи та призначення закону «Про публічну» - максимальна відкритість будь-якої публічної інформації, включаючи і інформацію про особу. Такою ж є і європейська демократична практика. Наприклад, Правила Євросуду встановили таке: «Rule 33. Public character of documents. 1. ALL DOCUMENTS DEPOSITED with the Registry BY THE PARTIES OR BY ANY THIRD PARTY IN CONNECTION WITH AN APPLICATION, except those deposited within the framework of friendly-settlement negotiations as provided for in Rule 62, SHALL BE ACCESSIBLE TO THE PUBLIC…»
14. П. Д.О. Лях протиправно відмовив мені в наданні публічної інформації з посиланням на підстави, не передбачені законом.
14.1. Відповідно до ст.22.1 закону «Про публічну», «1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону». Інших підстав закон не передбачає. Це означає, що цей припис права є імперативним, і розширеному тлумаченню та застосуванню не підлягає.
14.2. Однак, на жодну з наведених тут підстав відмови як на джерело права п. Д.О. Лях не посилався, і усі наведені тут підстави відмови були в моєму випадку відсутніми. Це означає, що правові підстави відмови відсутні, а тому запит мав бути задоволеним.
14.3. При таких обставинах відмова в задоволенні запиту є протиправною.
15. В порушення ст.22.4 закону «Про публічну», п Д.О. Лях не зазначив свого імені та по-батькові – лише ініціали.
15.1. Відповідно до ст.22.4 закону «Про публічну», «4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації…».
15.2. Однак, замість імені та по-батькові надані лише ініціали – Д.О., що порушує закон.
16. В порушення ст.22.4 закону «Про публічну», п Д.О. Лях не надав правової мотивації відмови.
16.1. Відповідно до ст.22.4 закону «Про публічну», «4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 3) мотивовану підставу відмови…».
16.2. Однак, у відповіді не наведено жодної релевантної правової мотивації відмови, тобто, не наведено застосовних джерел права – закону «Про публічну», родового (при застосовності) та спеціального (при наявності) законів. Наведена ним підстава «правові підстави для надання запитуваної Вами інформації та копій документів наразі відсутні» не містить посилання на джерело права і не передбачена жодним законом України – та й таке джерело права не існує в природі – і є не більше, ніж художньою творчістю п. Д.О. Ляха. За приписами ст.19.2 Конституції України дії п. Д.О. Ляха є протиправними, тобто, свавільними, і тягнуть юридичну відповідальність п. Д.О. Ляха.
16.3. Посилання п. Д.О. Ляха на закон «Про персональні» як на спеціальний не є релевантним ситуації, оскільки наведений закон не має жодної законної ознаки спеціального стосовно закону «Про публічну». Тому таке посилання є просто демагогією.
17. Станом на сьогодні недодана запитана інформація не надана. Ненадання запитаної інформації триває і сьогодні. Це порушення не припинене до сьогодні, є тривалим, розпочалось 04.07.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі.
ІV. Висновки
18. Відмова в наданні та ненадання мені публічної інформації, включаючи публічної інформації про мене та моїх персональних даних, а також іншої публічної інформації, часткове ненадання відповіді на запит, інші порушення, вчинені п. Д.О. Ляхом, є протиправними, тому що:
18.1. В стосунках щодо доступу до своїх чи чужих персональних даних Закон «Про публічну» має перевагу і діє як спеціальний пізніше ухвалений закон стосовно раніше ухваленого більш загального тематичного закону «Про персональні» (підстава: ст.ст.16.1, ст.16.6 закону «Про персональні», п.2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про публічну»), а не навпаки, як це помилково протиправно стверджує п. Д.О. Лях.
18.2. До персональних даних, які мають статус публічної інформації про особу, ст.16.6 закону «Про персональні» застосовується як бланкетна (відсильна) норма – в означеному тут випадку вступає в силу передбачене цією ж статтею виключення, і доступ до таких персональних даних надається вже за правилами ст.19.5 закону «Про публічну», а не за ст.16.4.1. закону «Про персональні». Це правило протиправно зневажене п. Д.О. Ляхом.
18.3. Переважна більшість із 116 запитань-запитів мого листа-запиту «374дп17Щодо_зверн7-16» не стосувалась жодних моїх персональних даних. Однак, на цю частину запиту протиправно не надані ні відповідь, ні запитувана інформація.
18.4. Моїми персональними даними (і одночасно публічною інформацією про мене), які так ревно оберігає від мене ж п. Д.О. Лях, є лише моя адреса: решта даних не підпадають під це поняття. Однак, п. Д.О. Лях протиправно чохом відніс усі запитані документи до моїх персональних даних.
18.5. Замість запитаної належно засвідченої копії мого запиту п. Д.О. Лях надав ніяк не засвідчене фото запиту, тобто, спам. Запитана ж інформація не надана до сьогодні.
18.6. Відмова в наданні публічної інформації з підстав, не передбачених релевантним законом, як це зробив п. Д.О. Лях, є протиправною.
18.7. Невказання імені та по-батькові автора відмови-розпорядника, а також правової мотивації відмови є протиправними.
V. Вимоги
Відповідно до приписів ст.ст.16, 17 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про запобігання корупції», ст.255.1.8.1) КУпАП, прошу:
19. Відкрити, за цією скаргою, провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина.
20. Провести перевірку наведених тут фактів.
21. Негайно скласти щонайменше три адміністративні протоколи про вчинення п. Д.О. Ляхом, представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, адміністративних правопорушень, передбачених:
21.1. ст.212-3.2 КУпАП, – (2) ненадання інформації, неповне надання інформації;
21.2. ст.212-3.4 КУпАП, – (4) обмеження доступу до інформації.., якщо це прямо заборонено законом.
Якщо виявлені порушення є вчиненими повторно протягом року, з числа будь-яких з порушень, передбачених частинами першою - сьомою ст.212-3 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, прошу скласти відповідні протоколи про порушення ст.212-3.8 КУпАП.
21.3. ст.188-39.4 КУпАП, – (4) Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до… порушення прав суб’єкта персональних даних.
Якщо виявлені порушення є вчиненими повторно протягом року, з числа будь-яких з порушень, частиною четвертою ст.188-39.4 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, прошу скласти відповідні протоколи про порушення ст. ст.188-39.5 КУпАП.
21.4. Внести дані про мене як потерпілого та свідка до складених протоколів про вчинення п. Д.О. Ляхом адміністративних правопорушень.
21.5. Внести до протоколів про вчинення п. Д.О. Ляхом адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.188-39.4 (5), 212-3.2 (8), 212-3.4 (8) КУпАП, дані про докази у вигляді 1) мого запиту від 24.06.17 «374дп17Щодо_зверн7-16», 2) листа-відповіді п. Д.О. Ляха від 29.06.17; та 3) моїх пояснень як потерпілого та свідка.
21.6. Подати уповноваженому суду усі зібрані релевантні матеріали про вчинення п. Д.О. Ляхом адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.188-39.4 (5), 212-3.2 (8), 212-3.4 (8) КУпАП, для їх розгляду в порядку ст.221 КУпАП на предмет притягнення п. Д.О. Ляха до адміністративної відповідальності, передбаченої законом.
22. Направити п. Д.О. Ляху подання як акт реагування Уповноваженого, яким завимагати:
22.1. вжиття заходів до припинення існуючої системної протиправної діяльності п. Д.О. Ляха з обмежень прав людини на доступ до публічної інформації;
22.2. вжиття заходів до припинення існуючої системної протиправної діяльності п. Д.О. Ляха з обмежень прав людини на доступ до персональних даних;
22.3. негайного надання мені усієї ненаданої публічної інформації, запитаної мною в листі від 24.06.17 «374дп17Щодо_зверн7-16».
23. За наслідками перевірки цієї скарги звернутися до суду від мого імені з позовом про поновлення моїх встановлених перевіркою порушених прав, а також через свого представника взяти участь в судовому процесі. Через інвалідність та стан здоров’я, ненадання мені публічного адвоката, про що я раніше неодноразово повідомляла Уповноваженого та про що надавала докази, складний сімейний стан –обоє дідусь і бабуся – лежачі інваліди 1А групи, мати – інвалід 2 групи, я – дитина-інвалід, – я не можу цього зробити самостійно.
24. Вжити, в межах наданих повноважень, усіх інших релевантних заходів до відновлення моїх порушуваних п. Д.О. Ляхом прав людини, викладених в цій скарзі.
25. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього звернення та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами вхідної реєстрації Уповноваженим.
26. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки цього звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
27. Відповідно до ст.17.1 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Це означає, що, серед іншого, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зобов’язаний вирішувати усі без винятку звернення громадян в строк, передбачений ст.20 закону України "Про звернення громадян" – один місяць. Прошу розглянути та вирішити це звернення в строк, що не перевищує загальний строк розгляду звернень громадян – один місяць.
27.1. Відповідно до 20.2,3 закону України «Про звернення громадян», «На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку». Оскільки порушення з боку п. Д.О. Ляха є систематичними і продовжують тривати в даний час і надалі, вчинені проти людини вразливої категорії – дитини-інваліда, не вимагають затрат часу Уповноваженого на переписку, у зв’язку з завеликою тривалістю розгляду мого звернення про подання до Конституційного Суду України та ненадання мені запитаної інформації, прошу розглянути та вирішити цю скаргу у скорочений строк – протягом п’яти робочих днів. Оскільки я є дитиною-інвалідом і маю встановлені законодавством пільги, прошу розглянути цю скаргу у першочерговому порядку.
28. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», прошу надати мені мої персональні дані та інформацію, необхідну мені для реалізації моїх прав людини, публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, зокрема, публічну інформацію про себе, яка частково є також моїми персональними даними, а саме:
28.1. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
28.2. Належні факсимільні паперову та електронну копії (фотокопії з оригіналів) цього листа З РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ.
28.3. Належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, складених та/чи отриманих за цим листом, включаючи усіх звернень та подань, тощо офісу Уповноваженого з прав людини до будь-яких юридичних та фізичних осіб, а також отриманих на них відповідей.
29. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмові відповіді з усіх питань цього звернення.
30. Письмово повідомити мене на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
31. У разі (часткової) відмови в задоволенні вимог скарги надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмове рішення з мотивами відмови та роз'яснити порядок його оскарження.
32. Цим листом я інформую Уповноваженого про вчинення п. Ляхом Д.О., представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав, підлеглого Уповноваженого, правопорушення, пов’язаного з корупцією – 1) відмови мені в інформації, надання якої передбачено законом України «Про доступ до публічної інформації»; 2) надання мені не в повному обсязі інформації, яка підлягає наданню мені відповідно до закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто порушень, заборонених законом України «Про запобігання корупції», які тягнуть адміністративну відповідальність за їх вчинення.
Роз’яснюю, що, відповідно до 5.6,7 закону України «Про звернення громадян», «Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається».
Принагідно роз’яснюю Вам, що, відповідно до ст. 3 закону України «ПРО СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ТА ВІЛЬНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ», «…місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає…». Місцем мого проживання є житло в м. Вінниці. Законом України «Про звернення громадян» надання заявниками адреси місця проживання не вимагається. Разом з тим, усі мої актуальні персональні дані про мою інвалідність, склад сім’ї тощо, включно моя адреса, та документи на їх підтвердження, надані мною раніше Уповноваженому з моїми зверненнями і наявні в нього.
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.2.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», вказаний закон «…не поширюється… на ВІДНОСИНИ у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом», тобто, на стосунки суб’єктів звернень – заявників та скаржників, з одного боку, і юридичних осіб-адресатів звернень та їх посадових осіб, протягом часу процедури звернення та з приводу цієї процедури. Це обмеження не поширюється на будь-які інші, крім ВІДНОСИН, аспекти звернень, в тому числі і на ДОКУМЕНТАЦІЮ звернень. Навпаки, всі ДОКУМЕНТИ звернень, що містять відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків з прийняття та розгляду звернень, передбачених чинним законодавством, за приписами ст.1 закону України «Про доступ до публічної інформації», є ПУБЛІЧНОЮ інформацією, а тому на усі документи щодо усіх звернень громадян поширюються усі релевантні правила закону України «Про доступ до публічної інформації».
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію», «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі ФОРМ і ДЖЕРЕЛ одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз’яснюю, що в стосунках щодо доступу до своїх чи чужих персональних даних Закон України «Про доступ до публічної інформації» має перевагу і діє та застосовується як спеціальний пізніше ухвалений закон стосовно раніше ухваленого більш загального тематичного закону «Про захист персональних даних» (підстава: ст.ст.16.1, ст.16.6 закону «Про захист персональних даних», п.2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про доступ до публічної інформації»).
Я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), прошу надати мені в установлений законом строк на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх контактних даних для мети переписки за цим листом.
Усі інші докази надані раніше і наявні в Уповноваженого та частково оприлюднені на сайті Доступ до правди (лінки надані в тексті вище). Однак, при наявності потреби, ці раніше надані докази, як і всі інші наявні докази будуть надані електронною поштою додатково на першу ж вимогу.
18.09.17
З повагою,

Підпис: А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. (ст.154.2 СК України) мати
Підпис: Н.М. Щербата

З повагою,

Щербата Анастасія Віталіївна

Парубок Оксана Михайлівна, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

2 Attachments

Парубок Оксана Михайлівна, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

2 Attachments

Hotline, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

1 Attachment