331дп17Оплата_ліків_інвалід
Доброго дня!
Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
Відповідно до постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», головним розробником та автором проекту якої є МОЗ України, інваліди 1 та 2 груп мають право на пільгове забезпечення ліками при амбулаторному лікуванні з оплатою 50 відсотків їх вартості. Це означає, що 50% вартості ліків сплачує влада з бюджету, а решту 50% вартості ліків інваліди мають оплачувати за власні кошти.
З іншого боку, відповідно до постанови КМУ від 11.11.16 №780 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», в складі прожиткового мінімуму затверджений ЗАПРОПОНОВАНИЙ МОЗ УКРАЇНИ мінімальний набір предметів санітарії та ліків (на одну особу), який складає:
Найменування товару Кількість, штук Строк придатності, років
вата (пакування 250 грамів) 4 1
бинт 3 1
судинорозширювальні –
валідол, таблетки, 10 штук 5 1
заспокійливі:
валеріана, таблетки, 10 штук 1 1
корвалмент, таблетки, 30 штук 3 1
корвалол, краплі 1 1
жарознижувальні –
парацетамол, таблетки, 10 штук 3 1
знеболювальні та спазмолітичні:
анальгін, таблетки, 10 штук 3 1
дротаверин, таблетки, 30 штук 1 1
сорбенти –
активоване вугілля, таблетки, 10 шт. 3 1
антигістамінні –
лоратадин, таблетки, 10 штук 2 1
нестероїдні:
ібупрофен, таблетки, 50 штук 1 1
німесулід, таблетки, 30 штук 1 1
очні краплі - сульфацил, 200 мг/мл 2 1
антисептик –
фурацилін, таблетки, 10 штук 2 1
дезінфекційні засоби:
йоддицерин, розчин, 25 мл 1 1
брильянтовий зелений, розчин, 25 мл 1 1
лейкопластир бактерицидний, 10 шт. 3 1
джгут 1 5
термометр медичний 1 1,5
інші (15 відсотків) (Визначається у відсотках вартості товарів певної групи).
МОЗ України не запропонував внесення до складу прожиткового мінімуму жодної копійки витрат на медичну діагностику, придбання виробів медичного призначення, щорічне санаторно-курортне лікування та проїзд до медичних і санаторних закладів поза межами адміністративного пункту місця проживання людини.
Це означає, що лише наведені вище медичні засоби враховуються при визначенні розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, інших мінімальних соціальних виплат, а відтак, придбання лише цих медичних засобів фінансово гарантується державою кожному з 42 590 879 українців. За офіційними даними МСП України (http://www.msp.gov.ua/news/12286.html), фактична середня по Україні вартість цього мінімального набору предметів санітарії та ліків на одну особу в березні 2017 року склала 44.66 грн.
За публічною заявою Прем’єр-Міністра України Гройсмана В.Б. в Верховній Раді України 07.03.17, «85% пенсіонерів України отримують пенсію на рівні мінімальної». Це означає, що понад 10.6 млн. українських пенсіонерів, включаючи інвалідів, отримують пенсію, яка не досягає і половини фактичного прожиткового мінімуму, тобто, отримують від влади фінансове забезпечення власних витрат на харчування менше ніж на півмісяця, а на медичну допомогу – трохи більше 20 грн. на місяць.
Водночас, релевантне лікування важкохворих людей, включаючи таких інвалідів, як я, потребує щомісячних реальних витрат лише на ліки в розмірах від кількох сотень до кількох тисяч і більше гривень. І хоча я маю понад 36 років трудового стажу сільською вчителькою і отримала інвалідність під час трудової діяльності, уряд в особі МОЗ України не забезпечив надання мені якісної медичної допомоги, релевантної моєму стану здоров’я.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про прожитковий мінімум» прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. З яких джерел мають покриватися витрати мої як лежачого протягом 17 років інваліда 1А групи та усіх пацієнтів, включаючи окремо інвалідів 1 та 2 груп, що знаходяться на повному фінансовому державному утриманні (а саме живуть лише на звичайну державну пенсію, яка де-факто не покриває навіть встановлених державою мінімальних витрат на харчування і не передбачає жодних витрат на лікування), на оплату 50% вартості ліків відповідно до постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. №1303?
2. З яких джерел мають покриватися витрати мої як лежачого протягом 17 років інваліда 1А групи та усіх пацієнтів, включаючи окремо інвалідів 1 та 2 груп, що знаходяться на повному фінансовому державному утриманні (а саме живуть лише на звичайну державну пенсію, яка де-факто не покриває навіть встановлених державою мінімальних витрат на харчування і не передбачає жодних витрат на лікування), на призначену лікарем медичну діагностику, включаючи складну діагностику, яка не фінансується владою і не проводиться безоплатно публічними медичними закладами?
3. З яких джерел мають покриватися витрати мої як лежачого протягом 17 років інваліда 1А групи та усіх пацієнтів, включаючи окремо інвалідів 1 та 2 груп, що знаходяться на повному фінансовому державному утриманні (а саме живуть лише на звичайну державну пенсію, яка де-факто не покриває навіть встановлених державою мінімальних витрат на харчування і не передбачає жодних витрат на лікування), на призначені лікарем вироби медичного призначення?
4. З яких джерел мають покриватися витрати мої як лежачого протягом 17 років інваліда 1А групи та усіх пацієнтів, включаючи окремо інвалідів 1 та 2 груп, що знаходяться на повному фінансовому державному утриманні (а саме живуть лише на звичайну державну пенсію, яка де-факто не покриває навіть встановлених державою мінімальних витрат на харчування і не передбачає жодних витрат на лікування), на їх щорічне санаторно-курортне лікування?
5. З яких джерел мають покриватися витрати мої як лежачого протягом 17 років інваліда 1А групи та усіх пацієнтів, включаючи окремо інвалідів 1 та 2 груп, що знаходяться на повному фінансовому державному утриманні (а саме живуть лише на звичайну державну пенсію, яка де-факто не покриває навіть встановлених державою мінімальних витрат на харчування і не передбачає жодних витрат на лікування), на їх проїзд до медичних і санаторних закладів поза межами адміністративного пункту їх місця проживання? Роз’яснюю, що проїзд до медичного закладу є складовою фізичного доступу до медичної допомоги.
6. Чи подавались МОЗ України якісь листи, документи, аналізи, дані, проекти нормативних актів з пропозиціями вирішення усіх наведених вище проблемних питань до КМУ, ВРУ, Президента України протягом 2014-2017 років? Так чи ні?
6.1. Якщо ТАК (подавалися), прошу навести перелік усіх таких поданих документів.
6.2. Якщо ТАК (подавалися), прошу надати належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх таких поданих документів.
6.3. Якщо НІ (не подавалися), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
6.4. Якщо НІ (не подавалися), прошу навести перелік усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ (включаючи найменування усіх релевантних посад, прізвища, імена та по-батькові усіх посадових осіб).
6.5. Якщо НІ (не подавалися), прошу надати:
6.5.1. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів про прийняття на роботу та переводи (переміщення) в МОЗ усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
6.5.2. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних в МОЗ документів про освіту усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
6.5.3. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ з доказами факту та дати ознайомлення кожної такої особи з посадовими обов’язками;
6.5.4. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх декларацій про доходи за 2014-2017 роки усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
6.5.5. сум усіх виплат з фонду заробітної плати МОЗ за період 2014-2017 років, в розрізі місяців, особисто кожній з усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
6.5.6. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, що підтверджують факт, дату та суму виплати усіх виплат з фонду заробітної плати МОЗ за період 2014-2017 років, в розрізі місяців, особисто кожній з усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
6.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
7. Чи ухвалювались МОЗ України, в межах компетенції, якісь нормативні акти та/чи управлінські рішення для вирішення усіх наведених вище проблемних питань протягом 2014-2017 років? Так чи ні?
7.1. Якщо ТАК (ухвалювалися), прошу навести перелік усіх таких нормативних актів та управлінських рішень.
7.2. Якщо ТАК (ухвалювалися), прошу надати належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх таких поданих нормативних актів та управлінських рішень.
7.3. Якщо НІ (не ухвалювалися), прошу повідомити причини такої бездіяльності.
7.4. Якщо НІ (не ухвалювалися), прошу навести перелік усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ (включаючи найменування усіх релевантних посад, прізвища, імена та по-батькові усіх посадових осіб).
7.5. Якщо НІ (не ухвалювалися), прошу надати:
7.5.1. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів про прийняття на роботу та переводи (переміщення) в МОЗ усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
7.5.2. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних в МОЗ документів про освіту усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
7.5.3. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ з доказами факту та дати ознайомлення кожної такої особи з посадовими обов’язками;
7.5.4. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх декларацій про доходи за 2014-2017 роки усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
7.5.5. сум усіх виплат з фонду заробітної плати МОЗ за період 2014-2017 років, в розрізі місяців, особисто кожній з усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
7.5.6. належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, що підтверджують факт, дату та суму виплати усіх виплат з фонду заробітної плати МОЗ за період 2014-2017 років, в розрізі місяців, особисто кожній з усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ;
7.6. адреси місць реєстрації та фактичного проживання усіх відповідальних за таку бездіяльність посадових осіб МОЗ. Ці дані необхідні мені для подання правової вимоги про поновлення моїх порушених прав, яка вимагає вказання адреси особи, якій заявляється така правова вимога.
8. Чи вчинялись МОЗ України, в межах компетенції, протягом 2014-2017 років, якісь релевантні дії для вирішення усіх наведених вище проблемних питань? Так чи ні?
9. Якщо ТАК (вчинялись), прошу навести перелік усіх таких вчинених дій.
10. Якщо ТАК (вчинялись), прошу надати належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) документального підтвердження усіх таких вчинених дій.
11. Прошу повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації в МОЗ України цього мого листа.
12. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію оригіналу) цього листа, з РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ МОЗ України – вхідним реєстраційним номером та датою вхідної реєстрації.
Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх контактних даних, крім електронної адреси, з якої отриманий цей лист, для переписки зі мною за цим листом.
Відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію»: «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.20.1 закону України «Про доступ до публічної інформації, «Розпорядник інформації має надати відповідь на ЗАПИТ на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту». Це означає, що одна відповідь надається на ОДИН запит. Чинним законодавством України не передбачене право розпорядника інформації об’єднувати в одному документі кілька відповідей на кілька запитів, тим більше, кільком різним запитувачам. Відповідно до ст.19.2 Конституції України, «Органи державної влади.., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Це означає, що колективна відповідь на кілька звернень суперечить ст.19.2 Конституції України, отже, є протиправною, а тому взагалі не вважається відповіддю на жодний із запитів, про які в ній ідеться. Це означає, що надання такої відповіді тягне персональну відповідальність винних посадових осіб, в тому числі і адміністративну, як при відсутності відповіді.
Роз’яснюю, що надання іншим особам персональних даних суб’єкта цих даних без згоди цього суб’єкта чи без законних на те повноважень, в тому числі і шляхом надання колективної відповіді на персональні запити, кваліфікуються як недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, і тягнуть за собою персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.188-39.4, 5 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 5 100 до 17 000 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 17 000 до 34 000 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.
Я не даю згоди на будь-яке об’єднання відповідей на різні запити.
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім українцям мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.
З повагою,
Галина Щербата