щодо можливості займати державним службовцем посади помічника-консультанта народного депутата України на громадських засадах
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Підкажіть будь-ласка чи може державний службовець займати посаду помічника-консультанта народного депутата України на громадських засадах та чи відповідає це, зокрема, приписам статті 40 Закону України "Про запобігання корупції" щодо політичної нейтральності державного службовця.
Відповідно до частини 3 статті 1.1. Положення про помічника-консультанта народного депутата України (далі - Положення) Помічник-консультант народного депутата України працює за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах.
Відповідно до частини другої статті 3.4. Положення на посаді помічника-консультанта народного депутата України за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом не можуть перебувати працівники органів виконавчої влади, які перебувають на державній службі ... , а також особи, яким законодавством України заборонено виконання іншої оплачуваної роботи.
Водночас такого обмеження в положенні щодо помічників-консультантів, що працюють на громадських засадах Положенням не передбачено.
Водночас відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" державним службовцям забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (ч.1 ст.25 Закону).
Діяльність на посаді помічника народного депутата на громадських засадах по-перше, на мою думку, не є оплачуваною, а можливість поєднання державної служби з посадою помічника-консультанта депутата на громадських засадах фактично передбачена Положенням, що прийнято відповідно до Закону "Про вибори народних депутатів" та по суті за правовим статусом є Законом (із 2012 року внесення змін до Положення здійснюється Законами України).
Дякую,
З повагою,
Віктор Кожевніков
Доброго дня!
Запитувана інформація, яка не відповідає критеріям «відображеності та задокументованості», а за своїм змістом стосується надання роз’яснень з питань застосування актів законодавства є зверненням.
Таким чином, просимо оформити Ваше звернення згідно вимог законодавства.
Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Отже, електронне звернення є різновидом письмового звернення.
Водночас звертаємо вашу увагу на те, що згідно з частиною сьомою статті
5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні громадянина має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати*. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надісланні електронного звернення не вимагається (підпис визначається як «графіч. начерк, який означає особу його виконавця і здійснюється нею з метою посвідчення документа або підтвердження відомостей, що містяться у док-ті й свідчать про певне відношення до них того, хто розписується) З урахуванням викладеного підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим тощо. Звичайно опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані з застосуванням електронного цифрового підпису.